ІНТРОДУ́КЦІЯ, ї, ж. 1. Невеликий вступ, що передує основній частині музичного твору. Ось «Свято в Чигирині»; вслухайтесь у цю інтродукцію: чотири перші такти — то ж ціла картина народного епосу, блискуча, смілива й глибоко своєрідна, оригінальна (Іст. укр. музики, 1922, 229); Оркестрова інтродукція вводить слухача в атмосферу бучної, величної ради, немовби підготовляє появу могутнього образу народу (Укр. клас. опера, 1957, 208).
2. Вступ до літературного твору або вистави. Перший розділ поеми [«Гайдамаки» Т. Шевченка] «Інтродукція» (що означає вступ) характеризує політичний лад шляхетської Польщі XVIII століття (Укр. літ., 8, 1957, 159).
3. спец. Вирощування завезеної рослини в нових для неї кліматичних умовах.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 41.