ІНФОРМА́ТОР, а, ч. Той, хто дає інформацію, повідомляє про що-небудь. Серед партизанів.. він пізнав свого інформатора Гулю (Петльов., Хотинці, 1949, 172); «Видющими» в Київській Русі називали передових людей свого часу, які займалися астрономією. Найчастіше ці люди були інформаторами руських літописців (Знання.., 1, 1966, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 42.