Слово "іржа" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ІРЖА́, рідше РЖА, і́, ж.

1. Червоно-бурий шар на поверхні заліза, який утворюється внаслідок його окислення. Німа і мовчазна, від неба вона [тюрма] крилася чорною залізною покрівлею, з червоними від іржі.. верхами (Мирний, І, 1954, 319); Слава славна не вмре, не загине, Ржа не вкриє булатної шаблі (Рильський, III, 1961, 242); Іржа, через яку гине метал, завдає великої шкоди, особливо коли це цінна апаратура (Знання.., 11, 1965, 15); * У порівн. [Неофіт-раб:] Звичка до розкошів уїлась їй у серце, мов іржа, без них їй тяжко (Л. Укр., II, 1951, 227); Каміння ноги подерло нам… Іржею кров на ранах гусла… (Сос., II, 1958, 392); // Колір окислу заліза. В тій пилюці бачив [Дорош] сонце, що жарило без милості, без жалю людей, машини, землю, обпалювало до бурої іржі придорожні трави (Тют., Вир, 1964, 318); // чого, перен. Про сліди, залишки чого-небудь, що діють гнітюче, шкідливо на когось. — Регіно! Регіно! Чи ржа великого страждання сточила тебе..? (Фр., VII, 1951, 270); Нівечилася юність, калічилася душа, осідала на ній іржа незрозумілої образи на життя (Ле, Міжгір’я, 1953, 27); // перен., зневажл. Про надокучливу людину, що набридає іншим. А цей — іржа, а не чоловік. Уже як у кого встряне, як уїсться: точить-точить, поки-таки наскрізь не проточить! (Мирний, II, 1954, 106).

Іржа́ їсть (переїда́є, бере́ і т. ін.) що; Бере́ться (вкрива́ється і т. ін.) ірже́ю що — щось, окислюючись, покривається червоно-бурим шаром (про залізо та залізні вироби). І залізо ржа з’їдає (Укр.. присл.., 1955, 293); Чорнило висохло, а пера іржа поїла (Коцюб., III, 1956, 116); Пощерблена шабля Іржею взялася, У піхви тій шаблі Вода налилася (Перв., Райдуга.., 1960, 42).

◊ Ї́сти (гри́зти, точи́ти) кого, як (мов, на́че і т. ін.) іржа́ заліз́о: а) прискіпуватися, чіплятися до кого-небудь. Не злюбила вона нас; не так мене, як Одарку. Було так і їсть, як іржа залізо (Вовчок, І, 1955, 45); — Чого це він на вас уївся?Супруненко?угадала Пріська.І сама не знаю.. Одно точить, як шашіль дерево, як іржа залізо (Мирний, III, 1954, 36); б) не давати спокою, невідступно переслідувати (про думки, настрій і т. ін.). Ця думка мулила його серце, йшла за ним усюди, як тінь, гризла його, як іржа залізо (Коцюб., І, 1955, 89).

2. Плівка бурого кольору на болоті, там, де вода містить залізисті породи. Стежка вивела на багна, вкриті іржею (Панч, Гомон. Україна, 1954, 59).

3. Хвороба багатьох культурних і дикорослих рослин, при якій надземна частина рослини вкривається бурими плямами. Він не затямив і не чув Про так страшний недорід!.. Картопля вперше зогнила… Овес іржа присіла (Фр., X, 1954, 184); Різні види іржі уражують листя, стебла й колоски злакових культур, знижуючи врожай на 20-30% і більше (Колг. енц., II, 1956, 748).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 45.