ІСТЕ́РИКА, и, ж. Напад істерії. Раптом.. почувся страшний крик правдивої істерики (Л. Укр., III, 1952, 542); Поручик.. упав на стіл головою і забився в істериці (Панч, В дорозі, 1959, 79).
◊ Впада́ти (впа́сти) в істе́рику див. впада́ти1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 50.