ІСТЕРИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Стан і властивість за знач. істери́чний 3. Інколи [Ліда] нервова, збуджена до істеричності, інколи млява, лінива, до всього байдужа (Собко, Шлях.., 1948, 58).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 50.