велико́дні пісні́ — прадавні обрядові пісні весняного циклу, що з прийняттям християнства стали виконуватися під час найбільшого християнського свята — Воскресіння Христового (веснянки, гаївки, ґаґілки, рогульки, риндзівки); пісенно-обрядові дійства передбачають «водіння тополі», приготування та дарування писанок і крашанок, ігри хлопців, виготовлення ними калатал, довбеньок, гойдалок, деркачів тощо, а також різні форми поминання померлих.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 72.