Нав = На́в’є = На́ва — у давніх віруваннях — царство померлих (від давнього навь — спочатку «могила», згодом «померлий»; звідси навка, навський); підземний, невидимий, духовний чи взагалі уявний світ («той світ»), світ царства, духу предків, коріння Де́рева життя́ (див).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 382.