Нови́й рік — наступний рік і перший день січня як початок наступного року; здавна календарний рік у наших предків починався з 1 березня (з початком весни, тобто з поворотом сонця на літо), пізніше — з 1 вересня (з поворотом сонця на зиму), а з 1700 р. ведеться сучасний відлік річного циклу з різницею між старим і новим стилями літочислення 13 днів (див. ще календа́р 1,4,5); календарне свято; з Новорічною ніччю пов’язано багато легенд; у цю ніч для набожних і праведних розкривається небо; уночі все живе говорить, особливо худоба; діти зранку ходять по хатах «засівати» (з рукавиці збіжжям); з Новим роком пов’язують ворожіння так званого почи́ну: хто як проведе перший день Нового року, так йому вестиметься весь рік; хто перший увійде в хату (бажано, щоб це був чоловік грошовитий, щасливий, здоровий); засівати ні гречкою, ні горохом не годиться — у першому році будуть водитися блохи, а в другому — чиряки. На щастя, на здоров я, на той Новий рік, щоб було ліпше, як торік (М. Номис); На Новий рік погода — буде в полі урода (приповідка); Як на Новий рік — так цілий рік (приповідка).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 400.