Те́плий Оле́кса (Олексі́й) = Оле́кси — народна назва календарного християнського свята, дня Преподобного Олексія, людини Божої (17/30 березня); період відлиги; на цей час припадає давній звичай запрошення весни співанням пісень-веснянок; закликали: «Прийди, весно, прийди, Прийди, прийди, красна, Принеси нам збіжжя, Принеси нам красок» (тобто квітів); діти ходили по хатах, тримаючи в руках зроблену з дерева ластівку та прославляючи весну; господині пекли «жайворонків», щоб птахи швидше прилітали з вирію та приносили весну-красну; за повір’ям, у цей день першу свою пісеньку співає вівсянка незалежно від погоди, яка стоїть надворі; пісенька асоціювалася зі словами: «Діду, діду, сій ячмінь!» або: «Кидай сани, бери віз-з-з!… та поїдем по рогіз-з-з!»; готуються до весняних робіт; пасічники виставляють (якщо тепло) на пасіку вулики або йдуть до них (якщо ще холодно) з примовкою: «Нуте, ви, бджоли, готуйтеся: прийшла пора, йдіть та не лінуйтеся». На Теплого Олекси [17 березіля] щука-риба лід хвостом розбиває (М. Номис); На Олекси кидай сани, готуй воза (приказка).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 592.