БАСАМА́Н, у, ч., розм. Смуга на тілі від удару. Голова в ватажка напухла.., а поперек лиця мав він синій басаман (Фр., III, 1950, 152); Все тіло в неї в синіх басаманах, як розмальоване, а вона сміється (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 153); // Смуга на тканині і т. ін. Моя весільна вишита кошуле!..Твій кожен рубчик, кожен басаман Став наче кров планів моїх, прокльонів (Бажан, Роки, 1957, 254).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 109.