ВИЖИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЖАТИ, жму, жмеш, док., перех. 1. рідко. Те саме, що виду́шувати 1. Обутий [Харон] в драні постоли; Із дір онучі волочились, Зовсім хоть вижми, помочились (Котл., І, 1952, 130).
◊ Вижима́ти (ви́жати) [всі] со́ки з кого — нещадно експлуатувати. Вижмуть підприємці з таких, як він, соки, .. награбують доларів, заюшених кров’ю, а їх, трудівників, згодом виженуть на вулицю (Цюпа, Назустріч.., 1958, 253).
2. спорт. Повільно, рівномірно піднімати якусь вагу (штангу, гирю і т. ін.) від рівня грудей вгору, випрямляючи зігнуті руки.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 396.