ВИКИПА́ТИ, а́є, недок., ВИ́КИПІТИ, пить, док. Перетворюватися в пару при кипінні; випаровуватися. Скоро в кулеметах википіла вся вода, і вони вже мали замовкнути (Кучер, Чорноморці, 1956, 129).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 406.