ВИРАЖА́ТИСЯ, а́ється, недок., ВИ́РАЗИТИСЯ, иться. док. 1. Виявлятися через певні ознаки, дії і т. ін. Який глибокий жаль, сердечний докір і заразом яка радісна надія виражалися в його очах! (Фр., II, 1950, 315); // Передаватися, висловлюватися. Трудящі вперше в житті відчули себе господарями своєї країни. Це радісне почуття виражалося насамперед у ліричних віршах (Іст. укр. літ., II, 1956, 52).
2. тільки недок. Пас. до виража́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 466.