ВРЯД (УРЯ́Д), присл. 1. Один біля одного; поряд. У яру гребля, верби вряд (Шевч., І, 1951, 42); Пісні тихії, сумнії, Виливайтесь рівно, вряд (Фр., XIII, 1954, 84); Плече до плеча у змаганні єдинім, Селянство, уряд з робітництвом ставай! (Рильський, Урожай, 1950, 128).
2. Один за одним (у часі); підряд. Працюю 4 дні вряд (Сам., II, 1958, 453); Я випив три склянки води вряд (Смолич, III, 1959, 153).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 762.