ВСЯКА́ТИ (УСЯКА́ТИ), а́є, недок., ВСЯ́КНУТИ (УСЯ́КНУТИ), не, док. Проникати, входити в що-небудь тверде, сухе (звичайно про рідину); всотуватися. Сонце всміхнулося й кинуло довге тепле проміння, вода всякала в землю (Кобр., Вибр., 1954, 143); * Образно. Віра у перемогу світла над тьмою, правди над кривдою — всякала щодень і в нього [Юрка] (Козл., Ю. Крук, 1957, 433).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 771.