ВІДВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВЕРТІ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., перех., рідко. Те саме, що відкру́чувати 1; відгвинчувати. Відвірчувати гайку.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 564.