ВІДПЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДПЛЕСТИ́, ету́, ете́ш; мин. ч. відплі́в, плела́, ло́; мн. відплели́; док., перех., рідко. Відокремлювати що-небудь, розплітаючи.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 619.