ВІДСМО́КТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДСМОКТА́ТИ, окчу́, о́кчеш, док., перех. 1. Втягувати ротом частину якої-небудь рідини. Відсмоктувати з рани кров.
2. спец. Витягати, забирати з чогось частину рідини, газу тощо за допомогою насоса, смока. Вакуумні установки відсмоктують з рідкої сталі небажані домішки (Наука.., 4, 1964, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 639.