ДАМА́СЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до Дамаск.
2. Вигот. з дамаської сталі. — Чий розум був і досі гострим, стане, як дамаський меч (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 316).
∆ Дама́ська сталь — високий гатунок узорчастої сталі, вигот. особливим способом; булат. Збройники кували із дамаської сталі шаблю для полковника Кривоноса (Панч, III, 1956, 540); * Образно. І вежі падають, ландскнехтів у покоси Кладе дамаська сталь (Мал., II, 1956, 220).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 210.