ДЕРЕНЬКОТА́ТИ, о́че; ДЕРЕНЬКОТІ́ТИ, и́ть, недок., розм. Підсил. до деренча́ти. Як розбитий горнець, то завше деренькоче (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 248.