ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що дзеленча́ти. Дзвони дзеленькали, а великий дзвін хрипів, неначе стара розбита сковорода (Н.-Лев., III, 1956, 193); Коні.. дзеленькали вудилами (Панч, Вибр., 1947, 376).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 266.