ДОВАНТА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОВАНТА́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех.
1. Закінчувати вантажити; вантажити до кінця. На станції Сортувальна довантажували першу партію моторів для В’єтнаму (Мур., Свіже повітря.., 1962, 175).
2. Вантажити додатково до навантаженого раніше. Йому й самому кортіло довантажити підводи ще бодай сотнею мін (Гончар, І, 1954, 285).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 329.