ДОГА́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОГАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Ураховуючи певні особливості, ознаки або прикмети, намагатися робити правильні висновки про що-небудь. Князівна Богаза, побачивши Юрка, догадувалась, що з ним був повинен прийти в палац і його товариш (Н.-Лев., III, 1956, 296); Зразу ж по дідовому обличчю догадалася [Оксана], що трапилося щось надзвичайне (Головко, І, 1957, 111); По голосу його, глухуватому, суворому, дружина одразу догадалась: щось трапилось (Гончар, Таврія.., 1957, 693).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 338.