ДОГРАВА́ТИСЯ, аю́ся, ає́шся, недок., ДОГРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Довго граючи, зазнавати чогось небажаного, неприємного. Підпивши, Влас засів у карти грати… То до того догравсь… Що збув худобу й хату (Бор., Тв., 1957, 158).
2. перен. Через легковажну або необережну поведінку зазнавати неприємностей.— Наїхали [кінні] й забрали [Марка Гущу]. Догрався (Коцюб., II, 1955, 26); [Басов:] Іван Петрович сам винен. Ліберал. Ось і догрався (Корн., І, 1955, 152).
3. тільки недок. Пас. до дограва́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 342.