ЖИ́ТЯНИЙ, а, е, розм.
1. Прикм. до жи́то 1. Житяні копи.
2. рідко., З домішкою жита (у 1 знач.). Гарна була [на полі] в його пшениця, тільки житяна (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 536.