ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИСЯ, ується, недок., ЗАГАЛЬМУВА́ТИСЯ, у́ється, док.
1. тільки док. Затриматися, уповільнитися. — Пан граф вважає, що справа надто загальмувалася, і наказав мені поставити питання руба (Тулуб, Людолови, II, 1957, 32); [Домаха:] Як спочатку все пішло впоперек, то так вже воно й загальмувалося, доки не догальмувалося до краю… (Кроп., II, 1958, 173).
2. фізл. Зазнавати гальмування (у 2 знач.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 67.