ЗАДЖЕРКОТА́ТИ, ЗАДЖЕРГОТА́ТИ, о́чу, о́чеш і ЗАДЖЕРКОТІ́ТИ, ЗАДЖЕРГОТІ́ТИ, очу́, очи́ш, док. Почати джеркотати, джерготати, джеркотіти, джерготіти. Прокинулись на деревах над машинами пташки, заджеркотіли гуртом, стурбовані присутністю танків (Ю. Янов., II, 1954, 99); Разом заджеркотіли дівчата довкола гончарівни (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 277); Тим часом заджеркотіли косарки (Гончар, Таврія, 1952, 317); Заджерготів [татарин]: «Башка, башка» і замахнувся дрючком з білою кісткою на кінці (Панч, Гомон. Україна, 1954, 344).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 106.