ЗАДО́БРЮВАТИ, юю, юєш і ЗАДОБРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАДОБРИ́ТИ, до́брю, добри́ш, док., перех.
1. Схиляти, привертати кого-небудь до себе, на свій бік подарунками, підкупом, запобіганням, підлабузництвом і т. ін. Герман.. заговорював їх гнів жартами, задобрював сердитих пачкою тютюну (Фр., VIII, 1952, 351); Щоб залаштувати справу, ..пані війтову треба було задобрити подарунками (Чорн., Визвол. земля, 1959, 24).
2. розм. Заправляти чим-небудь страву, щоб вона була добрішою, смачнішою. Задобрити борщ сальцем та яйцем,
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 112.