ЗАЗДАЛЕГІ́ДЬ, присл. За якийсь час до чого-небудь; наперед. Треба заздалегідь десь захисту шукати [Явдосі], притулку для себе (Мирний, І, 1949, 235); — Ця розмова буде для нього багато важити, і тому я хотів заздалегідь попередити вас, щоб ви встигли продумати свій виступ (Гур., Новели, 1951, 173).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 125.