ЗАКАТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Замучувати до смерті тортурами. Заарештували його й закатували разом з цілою групою комуністів (Еллан, II, 1958, 103); — Як тільки що… тільки що не так… закатую. Живим на вогні пряжитиму (Коз., Гарячі руки, 1960, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 140.