ЗАКО́ПЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАКОПТИ́ТИСЯ, пчу́ся, пти́шся, док.
1. Покриватися кіптявою. Від диму закоптишся, від води замочишся, а часом і зовсім утопишся (Номис, 1864, № 5994).
2. Ставати копченим. Сало закопчувалося, з нього падали у вогонь важкі чорні краплини жиру (Донч., V, 1957, 477).
3. тільки недок. Пас. до зако́пчувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 159.