ЗАКРАСУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
1. Почати красуватися, виділятися своєю красою. Лілея закрасувалася, забіліла у волоссі дівчини ще дужче, ніж на воді (Ткач, Жди.., 1959, 87); Німі дерева тихо, урочисто брунькували. О, як вони одягнуться через тиждень, як закрасуються буйно та весело!.. (Гончар, III, 1959, 355).
2. Почати цвісти; убратися в цвіт (про злаки). Ячмінь почав колос викидати. А там жита закрасувались (Барв., Опов.., 1902, 146).
Закрасува́тися цві́том (кві́том) — зацвісти, убратися в цвіт. На широкій ниві Ти зійди, ярице, Закрасуйся квітом, А налийся — щастям! (Стельмах, Жито… 1954, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 163.