ЗАМО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАМОЧИ́ТИСЯ, очу́ся, о́чишся, док.
1. тільки док., розм. Стати мокрим, замочити на собі одяг. Коло води ходивши, не можна, щоб не замочиться (Номис, 1864, № 5997); Через річку брела — да й замочилася; Зайшла до сестри — пересушилася (Чуб., V, 1874, 107); — Та скакай сміливо! Як трохи замочишся, то висохнеш, — сміявся Михалчевський з другого берега (Н.-Лев., II, 1956, 139).
2. тільки недок. Пас. до замо́чувати 2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 222.