ЗАПА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАПАЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Лагодити що-небудь способом паяння. У тієї відро тече і нікому запаять, у тієї чавунець з діркою, а в іншої всі рогачі й кочерги давно перепалилися у вогні (Кучер, Трудна любов, 1960, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 248.