ЗАПУСКА́ТИСЯ1, а́юся, а́єшся. недок., ЗАПУСТИ́ТИСЯ, пущу́ся, пу́стишся, док.
1. Починати діяти, працювати (про двигун, механізм, машину і т. ін.). Самі ж їздові, щоб не сумувати, поки запуститься двигун, збились під скиртою (Логв., Літа.., 1960, 18).
2. діал. Заходити куди-небудь далеко; забиратися. Близько лісу треба йти гриби збирати; в ліс далеко запускатися лячно (Ков., Світ.., 1960, 144); // перен. Вступати, заглиблюватися в розмову. Кілька разів я пробував до неї зблизитися, але вона, мов відчувши мій замір інстинктом, відверталася й запускалась з ким-небудь у розмову (Коб., III, 1956, 83); То дізналися наші хвати від самого-таки Іванка, запустившися з ним в бесіду (Фр., VIII, 1952, 293).
3. тільки недок. Пас. до запуска́ти1 1, 2, 4. Для вивчення верхніх шарів атмосфери будуть систематично запускатися ракети на такі великі висоти, як 200 і більше кілометрів (Наука.., 8, 1956, 24).
ЗАПУСКА́ТИСЯ2, а́ється, недок.. ЗАПУСТИ́ТИСЯ, пу́ститься, док.
1. розм. Переставати давати молоко перед отеленням (про корову).
2. тільки недок. Пас. до запуска́ти2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 284.