ЗАСВО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСВО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех.
1. Сприймаючи що-небудь нове або чуже, робити властивим, звичним для себе. Все краще, все пожиточне, засвоюючи і переосмислюючи, використовував і використовує народ у своїй творчості (Рильський, III, 1956, 156); Через кращі твори літературні мистецтва люди вчаться правильно розуміти і змінювати життя, засвоюють передові ідеї (Ком. Укр., 6, 1961, 8).
2. Зрозумівши, розібравшись у чому-небудь, запам’ятовувати, вивчати щось. Гриць був здібний хлопець, швидко засвоював усе, що вчили в школі (Юхвід, Оля, 1959, 305); Учитель порадив, як нам треба повторювати те, що вже вивчено, як краще засвоїти правила (Донч., V, 1957, 205).
3. фізл. Поглинувши, переварювати, перетравлювати (їжу, поживні речовини), вбирати в себе (про живі організми). Гірчак засвоює велику кількість води й поживних речовин (Вісник АН, 4, 1949, 20); Бактерійні добрива нітрагін, азотобактерин.. виготовляються з мікробів, здатних засвоювати азот повітря (Наука.., 9, 1956, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 304.