ЗАСРІ́БЛЮВАТИСЯ, юється, недок., рідко ЗАСРІБЛИ́ТИСЯ, и́ться, док.
1. Починати сріблитися, набувати кольору срібла, сріблястого відтінку. Чорні провалля й срібні скатертини вкривають гори над протокою — і на багато миль вперед засріблюється чистий водяний шлях (Трубл., І, 1955, 345).
2. тільки док. Виділитися сріблястим кольором. Звечоріло. Високо в небі засріблився півокраєць місяця (Оров., зел. повінь, 1961, 64); Тільки з городиною впораєшся —засріблиться коса на лузі (Стельмах, II, 1962, 325); Сивина засріблилася серед буйного волосся Михайла (Скл., Карпати, II, 1954, 251).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 326.