ЗАСТОСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСТОСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. Використовувати що-небудь, запроваджувати в ужиток. Проти «королівських тигрів» з нашого боку почали застосовувати не лише спеціальну протитанкову артилерію, а й артилерію важких систем (Гончар, III, 1959, 225); Висока твердість деяких сплавів дає можливість застосовувати їх для різання металів (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 34); Він спершу розповів про один варіант, який його бригада вирішила застосувати на бурінні (Ткач, Плем’я.., 1961, 227).
2. Пристосовувати до чого-небудь. Старі прислів’я Хома Хаєцький застосовує до нової обстановки (Мовозн., VI, 1948, 28); Характерною особливістю наукових праць Торрічеллі є те, що він намагається застосувати математику до практичних потреб (Наука.., 10, 1958, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 332.