ЗАЧАРО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАЧАРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
1. Дуже захоплюватися, піддаватися впливові чиїх-небудь чар, принадності. — Всі найкращі артисти російських театрів Корша та Малого зачаровувались нами [українськими артистами] і часто бували на виставах,— згадував П. К. Сак-саганський (Життя Саксаганського, 1957, 53); Радісна, сама не своя, стрибнула Галя, зірвала білосніжну квітку, піднесла до личка і зачарувалася нею (Ів., Вел. очі, 1956, 70).
2. тільки недок. Пас. до зачаро́вувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 401.