ЗБІ́РНИЙ, а, е.
1. В якому збирається, зосереджується що-небудь. ..роль збірних молочарень у розвитку капіталізму цілком аналогічна з роллю елеваторів у торговельному зерновому господарстві (Ленін, 3, 1949, 226); Опукла лінза, заломлюючи падаючі на неї промені, збирає їх. Тому така лінза називається збірною (Курс фізики, III, 1956, 286).
Збі́рний пункт; Збі́рне мі́сце — місце збирання кого-, чого-небудь. Тут, на квітковому острові, був збірний пункт емігрантів (Мур., Бук. повість, 1959, 52); Нафта з цілої групи свердловин тече по трубах у збірні пункти. Вони складаються з так званих резервуарів, насосної, кочегарки та інших споруд (Рад. Укр., 11.I 1963, 2); Зранку потяглися до збірного місця гості та співучасники ревану [мусульманського свята] (Тулуб, Людолови, І, 1957, 366).
2. Який виготовляється, будується з окремих готових частин. Нашвидку нагромаджені в три тісні вулиці збірні будинки, схожі, як близнята (Рибак, Час.., 1960, 85); // Який служить для будування способом збирання з окремих готових частин. Вздовж каналу прокладається постійна автомобільна дорога, яку будівельники використають для подачі бетону та збірних плит в облицювання каналу і споруд на ньому (Наука.., 6, 1956, 5); Збірний залізобетон; // Який базується на методах збирання, будування з окремих готових частин. Збірне будівництво.
3. Який складається з різнорідних частин, елементів, компонентів. Складання складних багатодетальних інструментів — різьбонарізних головок, збірних інструментів — в серійному виробництві немислиме без взаємозамінності деталей (Технол. різального інстр., 1959, 13); Праця тут [на пошті] збірна, тож помилки одиниць стаються помилками цілого бюра [бюро] (Фр., II, 1950, 313); // кул. Приготовлений з різноманітних харчових продуктів у незвичній комбінації. До м’ясних і рибних страв добре подавати збірну підливу, підливу з печериць і щавлю (Укр. страви, 1957, 137).
Збі́рний по́їзд — вантажний поїзд, який складається з вагонів різного місця призначення і служить для подачі їх на колії проміжних станцій та приймання з них.
4. Який складається з різноманітних осіб. Один «високоповажний» був з своїм другом меценатом в одній збірній компанії, де.. повелася розмова не дуже приємна обом друзям (Л. Укр., V, 1956, 140); // Який складається з різних угруповань або з осіб, зібраних із різних місць (про загін, військо і т. ін.). В дорозі Вадим Успенський довідався, що сів у ешелон комуністичного батальйону збірного полку (Панч, В дорозі, 1959, 58); — Є ще й такі січовики, що навіть збірної дружини Тульського лякаються (Ле, Наливайко, 1957, 62); // у знач. ім. збі́рна, ної, ж. Те саме, що Збі́рна кома́нда. — Правда,— каже Володя,— візьмемо! — Тільки, звичайно, на тренування.— Невже в збірну? — допитується Ігор, не вірячи такому несподіваному щастю (Багмут, Щасл. день.., 1951, 158).
Збі́рна кома́нда — спортивна команда, яка складається з відібраних із різних спортивних команд, товариств кращих спортсменів. В складі збірної команди Радянського Союзу спортсмени України успішно виступили на XVI Олімпійських іграх у Мельбурні (Спорт.., 1958, 4).
5. Який об’єднує в собі певні риси, спільні для багатьох осіб, однорідних предметів, явищ і т. ін.; узагальнений. У сучасній ліро-епічній поемі дедалі частіше виступає героєм не якась окрема дійова особа, а збірний образ людини нашого часу (Рад. літ-во, 2, 1962, 57).
6. лог., грам. Який означає узагальнене сприйняття сукупності однорідних предметів, осіб, одиниць і т. ін. Збірні поняття — це такі поняття, в яких мислиться сукупність однорідних предметів як єдине ціле. Наприклад: «ліс» (дерев), «бібліотека» (книг) (Логіка, 1953, 26); Збірний іменник..— іменник, що позначає сукупність осіб або предметів як єдине ціле, напр., листя, військо, студентство (Сл. лінгв. терм., 1957, 64); Числівники, що означають певну кількість одиниць, які становлять ніби неподільну сукупність, складають ок-рему групу збірних числівників: двоє, троє, обидва, ..п’ятеро, шестеро і под. (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 311).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 444.