КВОК, КВОК-КВО́К, виг. Звуконаслідування, що означає крик квочки. Ходить квочка Край горбочка: — Квок та квок… (Нех., Ми живемо.., 1960, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 137.