КРА́ТНИЙ, а, е, мат. Який ділиться на яке-небудь число без остачі; // у знач. ім. кра́тне, ного, с. Ціле число, що ділиться на інше без остачі.
∆ Найме́нше спі́льне кра́тне — найменше число, що ділиться на всі інші числа без остачі.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 330.