КРОМІ́ШНІЙ, я, є: ◊ Кромі́шня пі́тьма́ (те́мрява) — непроглядна, безпросвітна пітьма, темрява. І сниться їм, бідним [черв’якам], у пітьмі кромішній; Десь сонце горить у всім чарі весни (Фр., X, 1954, 37); В кромішній темряві виринуло обличчя мого командира полку (Ю. Янов., II, 1954, 76).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 365.