МАЛЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до мале́нький 1 — 6. Я тілько хаточку в тім раї Благав, і досі ще благаю, Щоб хоч умерти на Дніпрі, Хоч на малесенькій горі (Шевч., II, 1953, 219); Де Ніколи сонця світло не доходить, А лиш під купами гнилого листя Журчить малесенький потічок, — тут В вогкій печері зупинивсь Валентій (Фр., XIII, 1954, 207); [Річард:] Чи ви знаєте ту пісню малесеньку про коника в траві (Укр., III, 1952, 101); Виростай, рости, малесенька Світлано, тобі в життя широким ланом ясну дорогу стеле край (Гонч., Вибр., 1959, 111); Зверху палить і малесенький вітрець не проходить (Кв.-Осн., II, 1956, 412).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 606.