НАВТЯКИ́, НАВТЯМКИ́, присл., розм. За допомогою натяків, недомовок; натякаючи. Навтяки буряки, щоб капусти дали (Чуб., І, 1872, 269); [Палажка:] Не балакай навтямки; кажи товком: чи віддамо Марисю за Миколу? (К.-Карий, І, 1960, 334).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 43.