НАВЧА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Стос. до навчання, пов’язаний з ним. У процесі навчання учні усвідомлюють не лише навчальні предмети, а й свою власну навчальну діяльність (Рад. психол. наука.., 1956, 382); Навчальна програма; // Який займається питаннями освіти, навчання. Прийом справ.. не затягнувся. В передбачливого завідувача навчальної частини вже були заготовлені належні документи (Збан., Малин, дзвін, 1958, 25).
Ви́щий навча́льний за́клад див. ви́щий; Навча́льний рік — період від початку занять до літніх канікул у навчальних закладах. Скоро закінчується навчальний рік, і більшість студентства роз’їдеться по селах (Сміл., Сад, 1952, 67).
2. Признач. для навчання. У вечірній і заочній системі треба ширше застосовувати сучасні технічні засоби.. — навчальне кіно, радіо, телебачення, магнітофон (Рад. Укр., 5.VII 1961, 3); // Метою якого є навчання, тренування, підготовка до чого-небудь. Потім Емма стрибнула з літака в навчальному польоті (Ле, Мої листи, 1945, 68); Навчальна стрільба; // Пристосований для навчання, тренування. У бухті внизу стоїть кілька навчальних кораблів (Ю. Янов., II, 1958, 80); Навчальна гвинтівка; При всіх школах будуть створені навчальні майстерні, хімічні, фізичні та інші кабінети й лабораторії (Програма КПРС, 1961, 109).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 43.