НАДДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДДЕ́РТИ, ру́, ре́ш, док., перех., розм.
1. Трохи розривати що-небудь зверху, скраю; надривати.
2. діал. Здирати частину шкури з тварини. Їдну [одну] козу наддер, та вона вирвалася та побігла (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 65.