НАСТО́ЮВАТИСЯ, юється, недок., НАСТО́ЯТИСЯ, о́їться, док. Утворювати, давати настій, настойку. Вже й чай настоявся. Ватя поналивала стакани (Н.-Лев., IV, 1956, 46); * Образно. Сиділи [дід і баба] врівноважено спокійні, заглиблені в тишу, яка роками настоювалася в них (Гуц., Скупана.., 1965, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 203.