НАХРО́МЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАХРОМИ́ТИСЯ, ромлю́ся, ро́мишся; мн. нахро́мляться; док., діал. Наскакувати, напорюватися на що-небудь гостре. Чоловік із скирди упав та на вила й нахромився (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 230.