НЕДО́НОСКИ, ів, мн. (одн. недо́носок, ска, ч.). Старий, недоношений кимсь одяг чи взуття. У свято Василь як панич наряджений ходить, а вона у матерніх недоносках, як старченя яке (Мирний, IV, 1955, 74); Аж захлиналась — ридала наймичка Христя, утираючи наплакані очі рукавом брудної.. кофточки — недоноска старої Сури (Вас., І, 1959, 262); Його вражало, що деякі з призовників були обшарпані й брудні, взуті в якісь недоноски, яким давно пора на смітник (Сміл., Зустрічі, 1936, 131).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 295.